Артикулятор

Артикулятор – механічний пристрій, що призначений для відтворення різноманітних рухів нижньої щелепи відносно верхньої.

Артикулятори в стоматології застосовуються для:

• вибору методу оклюзійної корекції;
• діагностичного зішліфування зубів;
• визначення наявності супраконтактів (передчасних контактів) на зубах;
• усебічної діагностики оклюзії;
• планування усіх видів стоматологічного лікування;
• лабораторних етапів виготовлення знімних і незнімних конструкцій зубних протезів.

Артикулятор складається з утримувачів моделі, верхньої і нижньої рами, які з’єднуються за допомогою суглобового механізму, різцевої підставки (столика), в яку упирається різцевий стержень для встановлення висоти оклюзії (вертикальної відстані між рамами), і фіксатора стержня.

Суглобовий механізм імітує рухи в скронево-нижньощелепному суглобі, а стержень з підставкою забезпечують відтворення переднього і бічного різцевих шляхів.

Таким чином, у пристрої артикулятора передбачений задній (суглобовий механізм) і передній (різцевий стержень і підставка) обмежувальні компоненти рухів нижньої щелепи.

Існують різні артикулятори, але всі вони діляться на чотири основні типи:

1. прості шарнірні артикулятори (оклюдатори);
2. середньоанатомічні;
3. напіврегульовані;
4. повністю регульовані чи універсальні.

У простому шарнірному артикуляторі можна виконати тільки шарнірні рухи, а будь-які бічні рухи виключені. Отже, використовувати такий артикулятор можна лише як наочний посібник для студентів.

Середньоанатомічні артикулятори мають фіксовані суглобові і різцеві кути. Середньоанатомічний артикулятор фірми Amann Girrbach має фіксований горизонтальний суглобовий кут Бенетта – 20°, встановлений кут сагітального суглобового шляху – 35°.

Напіврегульовані артикулятори містять механізми, що відтворюють суглобові (бічний і сагітальний суглобовий шлях) і різцеві шляхи, які можна налаштувати за середньоанатомічними даними, а також за індивідуальними кутами цих шляхів, отриманих у пацієнта.Для налаштування повністю регульованих артикуляторів потрібні аксіографічні записи рухів нижньої щелепи.

При виборі артикулятора необхідно визначитися з рівнем і об’ємом робот, які необхідно провести в артикуляторі. Виготовлення ортопедичних конструкцій великої протяжності, тотальних реставрацій, аналіз патологічних і аномальних прикусів за визначенням пов’язаний з необхідністю оцінки вертикальних і горизонтальних співвідношень щелеп в універсальному артикуляторі.

Слід зазначити, що багато чинників обмежують роботу артикуляторів, вони є жорсткими механічними пристроями. Навіть за допомогою високоточного індивідуального програмування неможливо отримати повну картину фізіологічної рухомості зубів і сприйнятливості тканин скронево-нижньощелепного суглоба. Точність і стабільність артикуляторів, передусім будова їх механічних просторових поверхонь, не гарантує точності відтворення рухів нижньої щелепи. Точність імітації рухів нижньої щелепи обмежується також можливістю деформації застосовуваних матеріалів (матеріали для моделі, відбиткові маси, матеріали для реєстрації оклюзії). У зв’язку з цим кожна протезна конструкція повинна ретельно перевірятися в умовах оклюзії і артикуляції в порожнині рота пацієнта.